Олівець
| Олівець | |
.jpg) | |
| З матеріалу | деревина і графіт |
|---|---|
| Першовідкривач або винахідник | Ніколя Жак Конте |
 | |
| Перша письмова згадка | 1688 |
| Код MCN | 9609.10.00 |
 Олівець у Вікісховищі | |
Оліве́ць — це інструмент для писання, малювання чи креслення, писальна частина якого складається з глини із наповнювачем (у простих олівцях — графітом), покритої дерев'яною оболонкою. Існують також механічні олівці — у металевій чи пластиковій оболонці, споряджені висувальним механізмом.
Українська назва олівець походить з пол. ołówek, утвореного від ołów («оливо», «свинець»)[1].
Види[ред. | ред. код]
Розрізняють такі типи олівців:
У минулому випускався особливий вид графітних олівців — копіювальні (зазвичай звані «хімічними»). В стрижень такого олівця додавали водорозчинні барвники (еозин, родамін або аурамін). Такі олівці використовували для отримання відбитків документів. Для цього до креслення, виконаного копіювальним олівцем притискали вологий папір, на якому лишався дзеркальний відбиток креслення.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — С. 181. — ISBN 966-00-0590-3.
Посилання[ред. | ред. код]
- Олівець // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1209. — 1000 екз.
| |||||||||||||||||||||||
|
Це незавершена стаття про канцелярське приладдя. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |